Начальник дільці Стефанія Ярицька працює на державному підприємстві ВО «Карпати» із 1980 року, тоді прийшла на завод спеціалістом за направленням. Спочатку працювала регулювальником радіоапаратури.

«Тоді був 206 цех із виготовлення магнітофонів «Карпати 203». На конвеєрі працювали дівчата, а регулювальниками були хлопці, і я одна серед них. З ними було просто, і проблем ніяких не виникало», - розповідає Стефанія Петрівна.

Вона пригадує, що їй тоді заздрили всі дівчата, особливо на 8 березня, бо завжди поверталася додому із букетами квітів.

Паралельно із роботою Стефанія Ярицька навчалася на вечірньому відділені в університеті нафти і газу. Разом із знаннями і досвідом жінка почала рухатися по кар’єрній драбині. Буквально через три роки роботи стала інженером-технологом, потім майстром, старшим майстром, начальником дільниці.

«Пам’ятаю, мене колись вчили, спершу як вимагати від працівників виконання роботи, мусиш сама добре її вивчити, щоби вміти пояснити, у разі необхідності відповісти на запитання чи вимагати виконання норми, знати наскільки це реально. Цієї поради дотримуюсь і досі. Зараз будемо працювати на новому проекті по виготовленню кабельної продукції для автомобілів «Шкода Рапід», то намагаюся вникнути у всі нюанси роботи», - розповідає Стефанія Ярицька.

Жінка збирає для себе команду. Каже, що з першого погляду видно, чи матиме хорошого працівника. Секрет, за її словами, у рухах претендента, якщо вони швидкі, то все неодмінно вийде.

«Коли людина з вулиці приходить, то звісно їй спочатку лячно, очі розбігаються. Проте ставимо її на простіше місце, де вона себе може проявити, а вже коли набирається досвіду, то переводимо на складніше», - каже Стефанія Петрівна.

За її словами, робота на заводі насправді не є складною, просто потрібна швидкість і добре сприйняття.

У неділю, 1 липня, на спорткомплексі «Ураган» державне підприємство ВО «Карпати» провело сімейну спартакіаду.

Участь у спартакіаді прийняли всі цехи, відділи підприємства та заводоуправління. Вони змагалися у семи видах спорту, серед яких футбол, волейбол, біг, гирьовий вид спорту, армреслінг, перетягування канату. Окрім того, для найменших учасників були проведені естафети у двох вікових групах до семи років та після семи років.

«На нашому підприємстві панує сильний корпоративний дух, наші співробітники уміють не тільки активно працювати, а і відпочивати», - відзначає генеральний директор державного підприємства ВО «Карпати» Дмитро Втерковський.

За його словами, проведення сімейної спартакіади стало хорошою традицією, яка буде повторюватися кожного року.

«Спартакіада нам вдалася у повній мірі. Особливо порадували діти, які щиро раділи конкурсам і винагородам і запитували, коли ж буде проведено спартакіаду ще раз», - відзначає Дмитро Втерковський.

На цій спартакіаді ніхто не залишився поза увагою, а переможці отримали не тільки кубки, медалі та грамоти, а й грошові винагороди.

Переможці спартакіади.

Шахи

1 місце – Тарас Бурмич, цех №3;

2 місце – Руслан Рученчин, цех №9;

3 місце – Роман Луців, цех №3.

Волейбол

1 місце – команда цеху №3 (1 команда);

2 місце – відділ якості;

3 місце – команда цеху №3 (2 команда).

Футбол

1 місце – цех №5;

2 місце – команда заводоуправління;

3 місце – відділ якості.

Перетягування канату

1 місце – команда цеху №9;

2 місце – цех №4;

3 місце – цех №8.

Біг

1 місце серед жінок – Тетяна Остапчук;

1 місце серед чоловіків – Андрій Ловчук.

Армреслінг

1 місце у вазі до 90 кг – Ігор Коростіль, цех №9;

1 місце у вазі 90+ - Ігор Худьо, інженер-технолог.

1 місце серед жінок – Христина Лавринюк, цех №9.

Гирьовий спорт

1 місце – Анатолій Кондрат, цех №5;

2 місце – Андрій Михалків, цех №2;

3 місце – Василь Бережницький, цех №9.

У неділю, 1 липня, о 12 годині на спорткомплексі «Ураган» (м-йон Пасічна) відбудеться спартакіада для працівників державного підприємства ВО «Карпати» і членів їх сімей.

Працівники «Карпат» гратимуть у футбол, змагатимуться у перетягуванні канату, гирьовому спорті, армреслінгу, шахах, бігу навколо озера.

Окрім того, для дітей працівників державного підприємства віком від семи років будуть організовані естафети, а для наймолодших учасників спартакіади проведуть цікаві ігри.

«Переможці спартакіади отримають кубки, медалі і грошові винагороди. Не залишаться без подарунків і дітки, для них ми закупили багато іграшок», - розповідає заступник начальника відділу персоналу державного підприємства ВО «Карпати» Оксана Раповець.

«Кожній людині протягом дня трапляється не менше десяти можливостей змінити своє життя. Успіх приходить до того, хто вміє їх використовувати».

Андре Моруа, письменник.

Успішним може бути кожен, для цього треба вірити у себе, наполегливо працювати та не зупинятися на досягнутому, принаймні так вважають працівники державного підприємства ВО «Карпати», які прийшли на завод на посаду звичайного в’язальника схемних джгутів, а зараз очолюють цехи і мають в підпорядкуванні сотні працівників.

Ганна Путько: Раджу новим працівникам не боятися, у них все неодмінно вийде

Ганна Путько прийшла на завод ще у 2007 році на посаду в’язальника. Буквально одразу її та інших працівників відправили на три місяці у Чехію на навчання. Перший свій робочий день за кордоном жінка пам’ятає, ніби це було вчора.

«Тоді вперше побачила джгут. Думала, що ми ніколи не вивчимо, як із ним працювати. Пам’ятаю, що перший джгут ми робили 30 хвилин при нормі у шість хвилини. Проте уже через два місяці ми працювали на рівні з іншими працівниками і видавали норму», - розповідає Ганна Путько.

За її словами, коли повернулася у Франківськ на «Карпати» уже нічого не боялася і допомагала іншим опанувати роботу.

Через рік Ганна Путько вже стала майстром, через два роки – старшим майстром, а вже потім – начальником цеху. Каже, розуміє працівників, які приходять на роботу в’язальників і уявляє, з якими проблемами вони стикаються у першу чергу, тому може допомогти, порадити і розрадити.

«Нові люди приходять на завод і часто бояться, що не впораються, не зможуть працювати, не видадуть план. Я їм кажу, щоби не хвилювалися, що очі бояться, а руки роблять. Раджу попрацювати хоча би годину, далі буде простіше. Через годину підходжу, питаю. Кажуть: «Так, ви були праві». Через дві години – ще простіше працювати. Загалом десь в середньому місяць потрібно, щоби швидкість набрати», - розповідає Ганна Путько.

Жінка уже виховала цілу плеяду начальників, заступників начальників цехів та майстрів. Каже, головне, щоби працівник хотів вчитися і тоді неможливого нічого немає.

Роман Скобель: Розумію нових працівників, бо і сам був на їх місці

Виріс із в’язальника до начальника цеху №9 і Роман Скобель. За освітою вчитель фізичного виховання він прийшов на завод у лютому 2010 року. До цього півроку пропрацював за фахом на пів ставки, отримував зарплату 400 гривень. Тому вирішив шукати чогось кращого.

«У перший день роботи руки боліли з незвички. Проте день за днем втягнувся, робота сподобалася і зарплата була на той час солідна. А ще підтримка була на заводі – і майстри, і працівники допомагали, підказували. Взагалі, пропасти тут не дадуть», - розповідає Роман.

На заводі пройшов щаблі від в’язальника, бригадира і майстра, минулого року отримав посаду начальника цеху.

«Пам’ятаю, як на роботу до нас прийшов Роман Скобель. Тоді впало в око, що він дуже швидкий. Як до нас приїжджали аудитори, то вони не встигали слідкувати за його рухами», - пригадує начальник дільниці Стефанія Ярицька.

Тепер Роман сам вчить новачків та допомагає їм освоїтися на заводі.

«Розумію нових працівників, бо і сам був на їх місці. Намагаюся їм допомогти порадою, раджу, щоби не хвилювалися, і все неодмінно буде добре», - відзначає начальник цеху №9.

За його словами, він жодного разу не пошкодував про те, що не пішов працювати за фахом у школу. А спортом можна займатися і на заводі, каже чоловік і додає, грає у футбол, ходить в гори і старається кожну вільну хвилинку проводити із сім'єю.

Олег Водославський: Кар’єрне зростання на ВО «Карпати» - це реально

А ось Олег Водославський, заступник начальника цеху №8 пригадує, що, коли прийшов на роботу в’язальника схемних джгутів, йому не було настільки важко. Правда, десь тиждень ноги звикали, бо робота все ж стояча. Проте втягнувся швидко і уже через місць пішов на підвищення – отримав посаду майстра, а ще через півроку став заступником начальника цеху.

Чоловік говорить, робота із самих низів допомагає розуміти краще тих, хто тільки влаштовується на посаду в’язальника.

«Підходимо до кожного працівника індивідуально, вислуховуємо кожного, допомагаємо. Якщо людина не встигає, то знаходимо їй місце, де вона буде встигати і виконувати норму», - розповідає Олег.

За його словами, кар’єрне зростання на ВО «Карпати» - це реально, потрібні лише професійні навики та вміння працювати із людьми.

Інженер з логістики державного підприємства ВО «Карпати» Вадим Осадчук здійснив сходження на найвищу вершину світу - гору Еверест.

Вадим не є професійним альпіністом, просто йому дуже подобається подорожувати. Чоловік пригадує, кілька років тому побував у Карпатах поблизу «Буковеля», там йому настільки сподобалося, що вирішив сам подорожувати, спершу по найпопулярніших гірських маршрутах краю.

«Одного разу побачив фото із Евересту, і саме тоді з’явилася мрія – підкорити найвищу точку світу. Почав збирати інформацію про маршрути, подивився програму «Світ на виворіт» із Комаровим. Десь пів року готувався до подорожі. Вибрав маршрут, зрозумів, що його пройти цілком реально», - розповідає Вадим Осадчук.

Сходження на Еверест чоловік здійснив у складі групи, яка складалася із 12 туристів, двох провідників шерпів і носильників. Воно розпочалося 13 листопада минулого року і тривало до другого грудня.

«Тиждень піднімалися із початкової висоти 2 тисячі метрів до 5,5 тисяч метрів. За цей час евакуювали двох членів групи. Одному чоловікові стало дуже погано, далася взнаки гірська хвороба. Ми бачили, що у нього щось пішло не так, він був в’ялим і йому ставало дедалі гірше, тому викликали вертоліт, який його евакуював. Також вирішила зійти із маршруту жінка, яка дуже сильно мерзла. Їй всього один день не вистачило, щоби дійти до базового табору», - розповідає Вадим.

Чоловік пригадує, і йому одразу було непросто. Каже, що пульс у нього виріст до 120 ударів на хвилину, в такому стані через збудження дуже важко заснути.

«Серцебиття турбувало, тому звернувся до лікаря, проте він заспокоїв, що немає нічого страшного і можна йти далі. До речі, під час підйому вдень температура могла досягати до +15 чи навіть +20 градусів, а вночі падала навіть до -20. Проте вночі в такий мороз я розкривався, було жарко, як виявилося все це відбувалося через збудження і гірську хворобу», - розповідає Вадим Осадчук.

За його словами, щоби підніматися на таку вершину як Еверест, треба мати голову на плечах і контролювати себе.

«Коли відчуваєш, що гірська хвороба загострилася необхідно вміти сказати стоп і розвернутися. Проте не кожен може прийняти таке рішення, були туристи, які втрачали свідомість і їх доводилося евакуювати», - каже чоловік.

Вадим Осадчук мріє хоча би ще раз побувати на Евересті. Каже, під час сходження було дуже важко, хотілося додому, проте як тільки він приїхав у рідне місто одразу захотілося повернутися назад.

У четвер, 21 червня, на державному підприємстві ВО «Карпати» відбулося засідання кваліфікаційної комісії щодо присвоєння четвертого кваліфікаційного розряду операторам верстатів з програмним керуванням дільниці нарізки провідників цеху №1.

На підприємстві працівники регулярно проходять навчання і мають змогу підвищувати свої кваліфікаційні навики, і як результат отримувати не лише своєрідне кар’єрне зростання, а і матеріальне заохочення у вигляді росту заробітної плати.

В’язальник схемних джгутів Анастасія Фецинець пропрацювала на заводі ВО «Карпати» кілька місяців і вирішила шукати іншу роботу. За словами жінки, каталізатором прийняття такого рішення стала робота у третю зміну.

«Ключову роль у прийнятті такого рішення стало те, що моя дитина пішла у перший клас, тому нічні зміни мені перестали підходити», - розповідає Анастасія.

Щоби більше часу проводити із сином Анастасія вирішила шукати роботу у рідному Калуші. Проте, за її словами, прийнятних варіантів знайти не могла, адже зарплата була нижчою, ніж на заводі і її би довелося практично повністю віддавати за оренду квартири.

Проте жінка вирішила не здаватися. Вона знайшла роботу в Івано-Франківську.

«Мені доводилося кожного дня вставати о п’ятій ранку, щоби самостійно доїхати на роботу. Додому я поверталася близько восьмої вечора. Таким чином виходило, що після роботи приїхала, поїла, повчилася з дитиною, лягла спати і знову на роботу», - розповідає жінка і додає, попри сподівання, вона не стала більше часу проводити із дитиною.

Після цього вона прийняла рішення повернутися на ВО «Карпати».

«Великий плюс роботи на заводі у тому, що тут є повний соціальний пакет, є надія на те, що я зароблю собі пенсію, бо наприклад, на колишній роботі мені частину зарплати платили офіційно, а частину – «у конверті», - розповідає жінка.

Також, за її словами, перевагою роботи на ВО «Карпати» є і безкоштовне довезення працівників. Каже, що коли працювала на іншому підприємстві в Івано-Франківську мусила самостійно добиратися на роботу і на це йшла відчутна частина заробітної плати.

Анастасія каже, що повною сил і натхнення повертається до своїх обов’язків на «Карпатах».

До речі, за словами начальника відділу персоналу ДП ВО «Карпати» Оксани Івасів, на підприємстві за роботу у вечірній час проводиться доплата 20 % до тарифної ставки, за роботу у нічний час 35 % до тарифної ставки.

Ігорю Старуху – 17 років, він навчається у калуському училищі №7, опановує професію кухаря-офіціанта. На період літніх канікул прийшов працювати на державне підприємство ВО «Карпати» простим в’язальником схемних джгутів.

Ігор розповідає, що роботу на заводі йому порадили друзі.

«Вирішив піти попрацювати, підзаробити грошей, бо мама завжди не буде спонсорувати», - розповідає Ігор і додає, зароблене на заводі планує використати на оплату відпочинку. Хлопець хотів би поїхати в гори або на море.

За словами Ігоря, робота на заводі йому припала до душі.

«Мені подобається працювати на заводі, робота не важка, принаймні для мене, безкоштовний доїзд і зарплата хороша», - розповідає Ігор.

А найголовніше, за його словами, це дружній колектив, у якому всі допомагають один одному.

Ігор розповідає, що уже привів на роботу п’ятьох своїх друзів. Говорить, що після завершення навчання в училищі швидше за все працюватиме і далі на ВО «Карпатах».

Державне підприємство ВО «Карпати» відкриває новий автобусний маршрут для працівників, які мешкають у селах Старий Лисець, Старі Богородчани, Гринівка та Нивочин.

«До нас звернулися працівники із цих сіл і попросили відкрити новий автобусний маршрут. Вони зібрали підписи, їх прохання розглянули та прийняли рішення про відкриття нового маршруту», - розповідає Оксана Раповець, заступник начальника відділу персоналу державного підприємства ВО «Карпати».

За її словами, підприємство дбає про комфорт працівників, в тому числі і про довезення їх до місця роботи. Вона відзначає, якщо є прохання про відкриття нових автобусних маршрутів, то керівництво заводу їх розглядає і йде людям на зустріч у цьому питанні.

Наразі на підприємстві працює 22 автобусні маршрути, працівників до місця роботи довозять із різних куточків області.

У суботу, 16 червня, на державному підприємстві ВО «Карпати» відбувся День відкритих дверей із нагоди запуску нового проекту ŠKODA Rapid.

Уже цього року на підприємстві має бути створено до 400 нових робочих місць, наступного року – ще тисяча.

За словами генерального директора державного підприємства ВО «Карпати» Дмитра Втерковського, підготовка до впровадження нового проекту йде повним ходом – готуються нові виробничі площі, а працівники проходять навчання у Польщі.

«Сьогодні ми запрошуємо на роботу нових працівників. Ми робимо все для того, щоби вони мали достойну заробітну плату, впроваджуємо систему бонусів та винагород. Окрім того, велику увагу приділяємо умовам праці, хочемо, щоби вони були максимально комфортними. У цехах у нас чисто, затишно, працюють кондиціонери. Як у зимовий, так і у літній період у нас завжди сталий температурний режим», - розповідає Дмитро Втерковський.

Окрім того, підприємство забезпечує довіз працівників до місця роботи із різних регіонів, для цього на ВО «Карпатах» працює 22 автобуси.

«Маємо сучасний медпункт. Скажу так, деяким лікарням далеко до нашого медпункту. Кожного місця закуповуємо ліки», - каже Дмитро Втерковський.

На підприємстві працює їдальня для працівників із доступними цінами.

Щоби стати частиною команди ВО «Карпати», не обов’язково мати необхідну підготовку, адже підприємство готове всього навчити на місці, головне бажання.

Переваги роботи на ВО «Карпати»:

-          офіційне працевлаштування;

-          достойна заробітна плата;

-          комфортні умови праці;

-          безкоштовне перевезення;

-          програма бонусів та винагород;

-          навчання на виробництві та новий досвід;

-          можливість кар’єрного росту;

-          цілодобове медичне обслуговування;

-          компенсація харчування;

-          цікаве дозвілля.